Що означає бути батьком у Польщі?

На що можуть претендувати чоловіки, які виховують дітей в Польщі? По перше, це можливості щодо скорочення робочого часу та отримання цілого ряду спеціальних відпусток, які належать батькові, як при народженні малюка, так і для виховання дитини до 14 років. По друге, батьки, які мають дитину до 4 років, захищені законом від одноосібної (зі сторони роботодавця) зміни режиму робочого дня або їх тимчасове відрядження на нове місця роботи.

Чоловіки, які виховують дітей до 2 років, мають право на татусеву відпустку (urlop ojcowski) терміном до двох тижнів на рік (14 календарних днів і вона не залежить від кількості дітей в сім'ї та не продовжується, якщо будь-яка її частина припала на неробочі дні: суботу, неділю, державні свята тощо). Скористатися нею можна у будь-який час повністю або розбити на дві частини по 7 днів.

Відпустка оплачується в розмірі 100% від середньомісячного заробітку працівника. Вона є необов’язковою, надається лише за заявою тата і не залежить від використання інших видів відпустки, що стосуються дітей.

Роботодавець не має права відмовити у надані відпустки, якщо заява була подана щонайменше за 7 днів до її початку.

Крім того, татусеву відпустку можуть отримати батьки усиновлених дітей. В цьому випадку 2 роки починають відраховувати від дати остаточного прийняття рішення про усиновлення. Проте скористатися такою відпусткою можна лише до досягнення дитиною 7 років (або 10 років, якщо дитина вирішила відкласти обов'язкову школу).

Новоспечений тато має також право на два дні відгулу у зв’язку з народженням дитини. Це право передбачено законом, тож роботодавець зобов’язаний надати додаткові вихідні дні, зберігаючи за працівником зарплату.

Тато, який виховує дитину має права, які він може розділити з матір'ю свого малюка. До них належать:

• частина відпустки у зв’язку з материнством (urlop macierzyński);
• батьківська відпустка (urlop rodzicielski);
• відпустка у зв’язку з вихованням (urlop wychowawczy).

Крім того, таким чоловікам заборонено (без їх згоди) скорочувати робочий час або залучати до праці в понаднормовий час, ставити у нічні зміни, застосовувати щодо нього режим «переривчастого» робочого часу та делегувати на виконання робіт за межами основного місця праці. 

Право на частину відпустки у зв’язку з материнством

Становить від 20 до 37 тижнів і залежить від кількості одночасно народжених дітей. Перші 14 тижнів відпустки у зв’язку з материнством призначені тільки для породіллі. Проте рештою вона може поділитися з татусем. Іншими словами, якщо мати дитини, після використання щонайменше 14 тижнів такої відпустки, відмовиться від решти, то невикористану частину може взяти батько, який і доглядатиме малюка. У виняткових випадках (наприклад, мати хвора і не може доглядати дитину або перебуває в лікарні) жінка може відмовитися від відпустки у зв’язку з материнством вже після 8 тижнів її використання.

Батьківська відпустка

Після закінчення відпустки у зв’язку з материнством, тато дитини має право на 32 тижні (якщо народилась одна дитина) або 36 тижнів (якщо одночасно народилося двоє і більше малюків) батьківської відпустки. Вона надається обом батькам або (за їх згодою) одному з них і може бути використана за один раз або поділена максимум на чотири частини. Використати її необхідно до закінчення календарного року, в якому дитині виповнюється 6 років.

Якщо батьківську відпуску ділять на періоди, які наставатимуть один за одним, то кожна частина повинна бути не меншою ніж 8 тижнів. У разі народження однієї дитини перша частина відпустки не може бути меншою, ніж 6 тижнів.

Батьківська відпустка надається на підставі письмової заяви працівника, поданої не пізніше, ніж за 21 день до початку його використання.

Відпустка у зв’язку з вихованням дитини

Робітник, який відпрацював не менше 6 місяців, має право на відпустку у зв’язку з вихованням дитини тривалістю до 36 місяців. Використати її можна лише до кінця календарного року, в якому дитині виповнюється 6 років, а поділити максимум на 5 частин.

Варто зазначити, що кожен з батьків (і тато, і мама) повинні використати щонайменше по одному місяцю такої відпустки. Передати цей період партнеру – неможна.

Пам’ятайте, використання навіть частини цієї відпустки (будь-якої тривалості), зменшує максимально дозволений період для іншого з батьків. Наприклад, якщо батько побув 2 місяці у відпустці для виховання дитини, то матір зможе використовувати її протягом максимум 34 місяців.

Зменшення тривалості робочого часу

Працівник, який має право на відпустку у зв’язку з вихованням дитини, може претендувати також на меншу тривалість робочого дня. Цим можна користатися протягом всього періоду, протягом якого є право таку відпустку. Проте «скоротити» робочий день можна максимум на 50%.

Відповідну заяву треба подати роботодавцю не пізніше, ніж за 21 день до бажаного початку роботи в режимі неповного робочого дня.

Вихідні дні для виховання дитини до 14 років

Протягом календарного року батьки також мають право на 2 вихідні дні (16 робочих годин) для виховання дитини. Їх надають при наявності дітей віком до 14 років. Проте це є право, а не обов’язок, тому батьки на свій розсуд вирішують використовувати ці додаткові вихідні повністю, частково чи взагалі не претендувати на них. Врахуйте, що міні-відпустка є спільною для батьків та не залежить від кількості дітей в сім'ї. Якщо тато використає 1 день, то мама зможе використати теж максимум 1 день.

Зверніть увагу! Працівники, які працюють неповний робочий день, мають право на 16 год (а не 2 дня) відгулу.

Важливо, що на час вихідних для виховання дитини за працівником зберігається повний розмір зарплати.

Заборона на понаднормову роботу, нічні зміни та систему перерваного робочого часу

Роботодавець не має права зобов’язувати батьків працювати понаднормово, у нічний час, відряджати за межі постійного місця роботи або застосовувати систему перерваного робочого часу, якщо вони виховують дитину до 4 років.

Увага! Якщо обидва батьки (або опікуни) дитини працюють, тільки один з них може використовувати зазначені права.

Інші права татусів

У виняткових обставинах (наприклад, смерті матері), татусі можуть претендувати і на допомогу батькам, які підпадають під програму «Мама 4+».

Вона стосується тих, хто народив, виростив або виховав принаймні чотирьох дітей. В рамках програми, уряд забезпечує необхідними засобами існування тих, хто залишив роботу для виховання дітей або працював занадто мало і не набув права на мінімальну пенсію.