Що таке SIS і як туди не потрапити?

Шенгенська інформаційна система (Schengen Information System, скорочено SIS) – це загальноєвропейська система обміну інформацією, яка спрямована на підвищення внутрішньої безпеки країн Шенгенської зони через посилення контролю на їх зовнішніх кордонах. Це найбільша база даних країн Європи. Тут фіксують як осіб, які порушили правила цих країн чи їхній візовий режим, так і предмети, які викрали, загубили чи незаконно привласнили.

База даних почала працювати у 1995 році і зараз нею користується 27 країн. Зокрема це: Австрія, Бельгія, Великобританія, Греція, Данія, Естонія, Ірландія, Ісландія, Іспанія, Італія, Латвія, Литва, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Польща, Португалія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Фінляндія, Франція, Чехія, Швейцарія та Швеція. Серед них Ісландія, Норвегія та Швейцарія не є членами Європейського Союзу. Оскільки Ірландія та Великобританія не підписали Шенгенську угоду, то вони мають обмежений доступ до даних в SIS.

Центральний офіс, де розміщена технічна підтримка Шенгенської інформаційної системи, знаходиться у Страсбурзі. Вся центральна інформація бази даних – C-SIS і її ядро також міститься тут. Контроль за офісом у Страсбурзі здійснює незалежний орган Schengen Joint Supervisory Authority – JSA. Крім того, свою базу даних має кожна з 27 країн. Вони створюють національні частини Шенгенської інформаційної системи – N-SIS. Саме сюди за одинаковою схемою внесуть дані про порушника, вантаж чи майно.

Доступ до Шенгенської інформаційної системи мають поліція та митні служби країн-учасниць. Крім них дані SIS використовують у своїй роботі візові установи, зокрема посольства і консульства.

До Шенгенської інформаційної системи вносять інформацію про осіб, які:
* перебувають у розшуку;
* визнані зниклими безвісти;
* є порушниками, яких потрібно заарештувати;
* потребують прихованого спостереження;
* не мають права перетинати кордон з країнами шенгенської зони чи перебувати у них.

Більшість громадян України, які перебувають у SIS, потрапили туди через порушення правил безвізового режиму, перевищили термін перебування на підставі візи або вчинили інший злочин на території країн-учасниць. Якщо ж така особа перетне кордон, то буде притягнута до кримінальної відповідальності у тій країні, яка внесла запис про неї у SIS.

У цій системі також знаходяться відомості про предмети:
* які треба заарештувати;
* за якими потрібно вести приховане спостереження.

У Шенгенській інформаційній системі вказують такі дані про порушника:
* прізвище, ім’я (можуть внести і псевдонім, при наявності);
* першу букву другого імені чи по-батькові;
* дату і місце народження, громадянство, стать;
* причину внесення до системи;
* незмінні особливості зовнішнього вигляду;
* інформацію про наявність зброї;
* готовність особи до насильства;
* дії, які треба застосувати щодо цієї людини.
Не передбачено внесення у систему інформацію стосовно стану здоров’я, сексуальної орієнтації та раси особи.

До SIS вносять також інформацію про предмети, які викрали, незаконно привласнили чи загубили. Зокрема, це може бути:
* автомобіль (з об’ємом двигуна більше 50 см куб);
* причіп (з неспорядженою масою понад 750 кг);
* вогнепальна зброя;
* незаповнені офіційні документи;
* документи, що посвідчують особу;
* банкноти.

Дані в SIS зберігаються протягом 10 років. Тож, навіть після закінчення терміну обмежень, інформація може перешкодити іноземцю в отримані дозволу на перетин кордону. Запис у системі можна анулювати. Проте зробити це має право лише той орган, що його вніс або вища інстанція.